Це дата, яка болить.
Це день, коли ми згадуємо найменших жертв війни — дітей, життя яких обірвали ракети, снаряди та кулі.
Тих, хто не встиг вирости, вивчити таблицю множення, обійняти батьків після першого шкільного дзвінка, намалювати ще один малюнок.
Сьогодні наші діти переглянули презентацію, яка з делікатністю й повагою розповідала про цю трагічну реальність.
Ми говорили про те, що означає пам’ять. Про те, чому так важливо не мовчати.
Діти ставили питання, ділилися емоціями — і, як завжди, вражали своєю щирістю й глибиною.
А ще ми створили "Дерево життя".
Це символ пам’яті про кожну дитину, яка не дочекалася миру.
Це — символ надії, що війна завершиться, і кожне українське дитинство буде захищеним, щасливим і мирним.
Світла пам’ять маленьким ангелам.
Сила і терпіння тим, хто живе з болем утрати.
Ми обіцяємо пам’ятати. І обіцяємо берегти тих, хто поруч.
💛💙
